Матір звуть Елеонора, а батечка — Савка.
Синок у них підростає, ім’я йому Славка.
Батько щирий українець, мати — сибірячка.— Нє говорі, — учить мати, — гавкаєт собачка.
Вєдь нє гавкаєт собачка, она, дєтка, лаєт.
Ето тєбє твой папаня язик засоряєт.
Сколько раз я говоріла: пожалєй рєбйонка!
Зачєм же ти уродуєш, дєлаєш подонка?— Прошу слова вибирати, — насупився Савка.
Це ти мене зараз лаєш, а собака — гавка.