1 min read
Слушать(AI)Побратими
Ласкавих, ласканих подруг,
Здається, я забути зможу.
Солдатський стан, суворий
Тих, з ким в краї ішов ворожі,
Хто рану тамував
Для себе триманим пакетом,
Для кого був я у
Лиш побратимом, не поетом,
Із ким у ріках крижаних,
Охрещений, як у Йордані,
Я плив до берегів
У вогнянім чаднім тумані,
Хто поруч на бігу зов’яв,
Із рук не випустивши зброю,
Забути їх не зможу я,
Вони завжди переді мною.1945,
Мор
Олесь Гончар
Оле́сь Гонча́р (укр. Олесь Гончар), полное имя — Александр Терентьевич Гончар (укр. Олександр Терентійович Гончар; 1918—1995) — украинский совет
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Віхола
Нагадала мені віхола, Що окоп мій заміта, Як ти в госпіталь приїхала, Вся від сонця золота
Демобілізований
Він свого не забув ще полка, Полкових ще підметок не стер Козирнути ще хоче рука, Коли мимо іде офіцер
Україні
Плюндруються твої сади, Твоє чужинець поле крає Вже лицарів твоїх У полі вітер замітає
Танкіст
Сніги Не сніги, а ріллі, Наорані смертю за мить І хлопець — одне вугілля