1 мин
Слушать(AI)Розмова на пляжі
— Дві години стежу я за тобою, друже.
Видно, в тебе до жінок серце не байдуже.
Походжаєш по піску чи в ріку заходиш
Від зеленого грибка ока не відводиш.
Що привабило тебе?
Загорілі
Чи тонесеньке дівча з чорними бровами?— Відчепися!
Я дивлюсь виключно в ту точку,
Де поклав свої штани, туфлі і сорочку.
Павло Глазовий
Стихи Павло Глазовия. (30 августа 1922 — 29 октября 2004) — советский и украинский поэт-юморист и сатирик. Автор стихов: Невинна душа, Слонячий
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Кухлик
Дід приїхав із села, ходить по столиці Має гроші — не мина жодної крамниці Попросив він:— Покажіть кухлик той, що з краю Продавщиця:— Что
От колись були дівчата!
Дорікає дід онуці: — Дивні нині діти Вже дівчата розучились навіть червоніти А колись були, голубко, дуже соромливі Скажеш слово: червоніли, як той мак на ниві
Хороша прикмета
Жінка скаржиться сусідці, гудить чоловіка:— Тільки й знає, що про рибу без кінця базіка Де він бродить Може, ходить до якоїсь Христі, Підшукав десь, безсоромний, рибоньку в намисті
Вередлива дівчина
В драматичному театрі — блиск і красота Кучерявого студента дівчина пита:— Ну навіщо на гальорку ти узяв квитки Сидимо тут біля люстри, наче павуки Звідсіля я бачу сцену, наче з літака…