Місяцю-князю!
Нічкою
Тихо пливеш
Стежков
Ніжно
Воздушне море,
Так в нім і
Змить з серця горе.
Місяцю-князю,
Ти, чарівниченьку!
Смуток на
Ясному личеньку.
Із
Стежки
Важко глядіть
В море бездонне,
В людськості
Горе безсонне.
Місяцю-князю!
В пітьмі будущого,
Знать, ти
Зілля цілющого,
Зілля, що лиш
З-за райських
Ох, і коли ж ти
Зілля найдеш?..16 іюля 1883
