1 min read
Слушать(AI)У трамваї
У трамваї повно.— Что ви за народ?
Впереді слободно, проході вперод!
Ти чево, чувішка, прьося на носок?
Опупєла, что лі?
В головє пєсок?
Нікакіх пойнятій об культуре нєт.
Убєрі свой локоть, он же как шкілєт.
Дама в полосатом, топай вєсєлєй!
Трудно ж протолкаться, как срєді джунглєй.
Ти, піжон у шляпє, глазом нє косі!
Здєсь тєбє невдобно?
Єздяй у таксі.
Да протрі глядєлкі, коріш дорогой!
Ти же мнє на тухлю лєзєш сапогой.
Что ти строїш хаханькі, будто нє причом?
Я же тібя спрашую руським язиком!
Так, бува, в трамваї здоровань гука.
А у нього мова, чуєте, яка?
І, либонь, гадає лобуряка той,
Що російську знає так, як Лев Толстой.
Павло Глазовий
Стихи Павло Глазовия. (30 августа 1922 — 29 октября 2004) — советский и украинский поэт-юморист и сатирик. Автор стихов: Невинна душа, Слонячий
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Огірочки
Дід умер Попа В хату запросила, Сама сіла біля
Розмова на пляжі
— Дві години стежу я за тобою, друже Видно, в тебе до жінок серце не байдуже Походжаєш по піску чи в ріку заходиш Від зеленого грибка ока не відводиш
Ізюм
Ішла кума зніматися, говорив їй кум:— Як почнуть тебе знімати, ти шепчи: ізюм, І роби отак губами, наче п’єш компот Вийде в тебе на портреті невеличкий рот А тепер кума ховає фото від людей:
Мученики
У неділю в церкві божій читав отець Сава:— Авраам родив Ісаака, Ісаак — Ісава… А бабуся богомільна заломила пальці:— Які ж були роботящі святії страждальці І Біблію написали, і богу годили,