Не так тії вороги

Не так тії вороги,

Як добрії люди

І окрадуть жалкуючи,

Плачучи осудять,

І попросять тебе в хату.

І будуть вітати,

І питать тебе про тебе,

Щоб потім сміятись,

Щоб з тебе сміятись,

Щоб тебе

Без ворогів можна в

Як-небудь прожити.

А ці добрі

Найдуть тебе всюди,

І на тім світі, добряги,

Тебе не

Друга половина 1848,

Косарал]