Альбатроси

Чи бачив хто, як сліпнуть

І серце розпадається, надвоє розколене?

І коли вирисується воно зі стуми

Це ж жах, коли побачить, що воно — оголене.

Чи чув хто, як мріють

Про життя вічне, ранком, як червоніє схід?

Над гатором безшумлять крилаті

І над душею — привиди страхіть.

Заспокоює електрика

Так ясно забутись,довірившить електричному богові.

Більше галасів, стуку,більше гаму, дзвону, крику

Дайте людей сюди, дайте реву, стогону, реготу,дайте ворога!..28.

II. 1917.

Владивосток