Я ходив з нею, далеко були ми
Обходили немало поля і попали в ліс.
Скільки прани — бо не були ми злими
Я звідти в кімнату приніс!
Сьогодні сиджу.
Не вабить синій сніг.
У дзеркалі дививсь на риси.
Не бачив сад моїх сьогоднішніх ніг.
Цілий день пробув і самотньо згризся.***
