1 min read
Слушать(AI)Казочка про трьох велетнів
У чистім полі, в полі на роздоллі,де колосочки проти сонця жмуряться,
Вернигора,
Вернивода й Вернидуб —три велетні —зібралися та й журяться.— Ми велетні, ми велетні, ми велетні.
Ми телепні, ми телепні, ми телепні!
І сила ж є, і серце не мізерне,і сто віків ні вмерти, ні заснути, —все вернем, вернем, вернем, вернем!
А вже пора було й перевернути.
Ліна Костенко
Ли́на Васи́льевна Косте́нко (укр. Лі́на Васи́лівна Косте́нко; род. 1930) — советская и украинская писательница-шестидесятница, поэтесса. Автор с
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Пишіть листи і надсилайте вчасно
Пишіть листи і надсилайте вчасно, Коли їх ждуть далекі адресати, Коли є час, коли немає часу, І коли навіть ні про що писати
Не треба класти руку на плече
Не треба класти руку на плече Цей рух доречний, може, тільки в танці Довіра — звір полоханий, втече Він любить тиху паморозь дистанцій
В маєтку гетьмана Івана Сулими
В маєтку гетьмана Івана Сулими, В сучасному селі, що зветься Сулимівка, До кінських грив припадені грудьми, Промчали хлопці — загула бруківка
Не знав не знав звіздар гостробородий
Не знав, не знав звіздар гостробородий, Що в антисвіті є антизірки, Що у народах є антинароди, Що у століттях є антивіки
