Синок

Оббивати чорним двері увійшло у моду.

А за тими за дверима сидить син народу.

У приймальні під стіною від вікна до

Натопталось щонайменше сорок душ наоду.

Раптом — брязь! — у телефоні задзижчала кнопка.

Син народу з кабінету вилетів, як пробка.

Підкотилася до ґанку дорога машина,

І помчався син народу до вищого сина.

Люди ждали-виглядали та й пішли додому.

Не діждалися в синочка сорок душ прийому.

Є такі, що на трибунах звуть себе синами.

А до крісел як дорвуться, то стають чинами.

А яка ж то осоружна бісова личина,

Що нікого знать не хоче, крім старшого чина!