1 min read
Слушать

«Тиху задуму вечірнюю»

Тиху задуму вечірнююнапрасна буря розвіяла.

Білу чуприну розтріпавши,сивії брови насупивши,з чорних очей розсипаючито блискавиці палючії,то градовиння холоднеє,гналась вона навісна.

Перешуміла.

Та досі щесльози важкі ронить дерево,бережно-тихо спускаючиз віття на віття і в

Сумно по гаю осиковімтіні блукають похилії,тіні від хмар дощових.

Місячним світлом переткані,

Наче серпанки жалобнії,між деревами спиняються,стовбури білі, тоненькіїв тузі німій обіймаючи,стовбури тихо тремтять.

Страшно дивитись, як сунутьсятії серпанки без постатів,сліпо непевними рухами,наче тіла без душі.

Сунуться марища й журятьеятою журбою нелюдською,що як людину оплутає,то заморозить всю кров.

Сумно в гаю заспокоєнім,вогкою ніччю придавленім,жаско не так перед бурею,як після бурі з нудьги..

Зелений Гай

0
0
33
Give Award

Леся Українка

Леся Українка. 13 (25) февраля 1871 — 19 июля (1 августа) 1913) — украинская поэтесса, писательница, переводчица. Автор стихов: Ой здається не ж…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Расставание
Рудбекия (Золотые шары)
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+