Торішній листок

Над водою вогняноютонко стелиться туман,кружеляє над тобоюлист торішній, як гавран.

Позолотою шурхоче,теплу хвилю наганя,залетіти в очі хоче,щоб розвіять фарби дня.

Я віддмухую від себе,відганяю його пріч,та немов сучок у небівищербивсь — струмує ніч:луг залито чорнотоюі оббризкано хати,вікна фарбою густоюналились до сліпоти.

Залітають в них роямичи метелики, чи

Випливає з річки каміньна поверхню з глибини —тихо зяє чорний отвір,наче вибитий сучок,з нього духом б’є болотним,джерелує ночі

І у тебе отвір в грудях —з нього вихлина тепло.

І летить наскрізно зірка —шелестить сухим крилом.***