2 min read
Слушать(AI)

Жебрачка

Листок підсвічує листкаскляним крапластим литим

Яка торкає їх рука?

Хто дмухає на них сирітно?

Незримий дух з тамтого бокулистату ряску

Холодить протягом неспокій,коли зужиті вже словаспливають з глибини потоку,щоб свідчить — пам’ять ще

Наприклад, «голод» — і незгаснескресне обличчя жінки враз,що, кажуть, з’їла діток власниху той братеролюбний

Воно мене лякає й досізвичайністю очей і

Ця жінка дітям хліба

А мати мимрить щось під нісі хреститься:

Свят, свят з тобою», —і закрива нас пеленою,щоб ми не бачили

Прісні листки… давлюсь

Десь забарились

О як же нудко… дайте

А ваші дітки, хоч їх ї…

Ми ж в материнському подолізалишилися, мов

І видно руку кощувату,що тремко тягнеться до нас,мукичку в неї сипле мати —пороша біла

Побачив янголів крізь неїчи душі діточок дрібних,тих з’їдених та убієнних,яких побачити не

Вони довкола кружелялитієї жінки, наче рій,і розверзалися провалинад людоїдкою

І протягом пекло холодним,і гострий вітер скальп стинав,і липовий листок безоднюрозкриту протягом латав…***

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2025 Ryfma. All rights reserved 12+