Минулими роками, на бабусині іменини,
Було в цій хаті без ліку гостей.
Як колись ждали,як прибирались до сеї днини,
І скільки подавалось печених індиківі гусей.
В тіні абажура — скільки померлих тінів
Родичів, знайомих, нарочито званих.
Повна хата розмов і гомонуу теплім тремтінні,
Тепер — свідки останні —старі дідівські дивани.
Образи, вигуки,милі старосвітські інтимності.
Тихо, тихо, мов в усі.
Боже, всьому минулому —подай твої святі милості!
Сьогодні — іменини моєї бабусі.***
