“І не повернешся повік”

І не повернешся повікз пустелі у гаї.

Цей рік, твій тридцять третій рік,припав на рік змії.

Не сатана тебе терзав,скоряв не Азазель.

Твій голод – жовтий дух отав –не чорний дух пустель.

Допоки ти ще людський син,ти не підеш один,бо ще підводить із коліннаш затонулий дзвін.

Вертатись до яких начал,кубла якого жал?

І просиш:

Отче,

І чуєш:

Відступи!..”