1 min read
Слушать(AI)Катерина
Доки буде жити
В теплім хлібі, в барвних снах дітей
Йтиме білим полем
З немовлям, притнутим до грудей.
Освятивши невимовним
Все прийдешнє, кожну нашу мить,
Йде вона і мов велике коло,
Біле небо навздогін летить.
Про дівочу цноту, про
Не співай, поете, не квили,
Бо іде сьогодні
Тим шляхом, що наші кревні йшли.
Вилами розхитували трони,
Руйнували все старе дотла,
Тільки би Шевченкова
В сніжне небуття не полягла!
Тільки би вона донесла
До свого народу, до людей.
Біле поле.
Біла
Знемовлям, притнутим до грудей.1968
Кисельов Леонід
Стихи Кисельова Леоніда. Леонид Владимирович Киселёв (21 сентября 1946 — 19 октября 1968) — советский поэт (писавший на русском и украинском язы
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Вандея
Хай Париж вигукує ідеї, Хай п’яніє від повстанчих мас Вже селянська лагідна Ніж гострить і вдарить в слушний час
Дударик
Коли б тобі горенько та печаль, То ти б вийшов на вулицю та й кричав Пісня Голосять баби на згарищах,
Ніч у Кракові
Хмари повстяні, немов кирея, На дахи лягли, на димарі Ніч, і дощ, і вулиця — над В далечінь простують ліхтарі
Похорон Офелії
Вулиця довга, немов життя моє Ридання оркестру і рип чобіт Попереду цвинтар хрести заламує, Обабіч городи, паркани, дріт