1 мин
Слушать(AI)Ніч у саду
Ми в курені прокинулись вночі.
Далекий вогник блимав на оборі.
Кричали десь над Ніжином сичі,
І небо в сад обтрушувало зорі.
Я раптом зрозумів: ця ніч
І я вже сам піду в ще довші ночі.
Твоя рука тоді знайшла мене,
І губи обпекли вуста і очі.
Ми вийшли в сад.
Під місяцем
Горіли сизо далі нахололі.
Кричали десь над Ніжином сичі,
І спав мороз під яблунями долі.
Мозолевський Борис
Стихи Мозолевського Бориса. (4 февраля 1936 — 13 сентября 1993) — советский и украинский археолог и литератор, кандидат исторических наук. Автор
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
До читача
Ця історія туманна В ній то зустріч, то розлука Ця історія у Відцвітала й знов цвіла
Дорога
Веселинове спало, Миколаївка теж Я вертався зі школирозгрузлим степом Найдрібніша билинкау світі без
Літо в житах
Де степами п’яна рать ходила, Де рікою кров лилась колись, Кіммерійські стріли і У червоній глині запеклись
Осінні сосни
Пройдемося до кемпінгу І скінчено, і все А явори Виходять до шосе
