Колискова
не розмова
Плаче знову
як на морі
Тиша мовить
лети з дому
То уже твоя
В'ЯЗНИЦЯ
Сонце косить
в серці послід
Вітер чхає
на коліна
Я знаходжу
спільну мову
Тільки з Богом
без дозволу
Людський осуд
страшний вогонь
не дарує Сонцю
С Т О Г І Н
Скільки болю
та бездомно
Розцвітає в вогні
О С І Н Ь
Полохливо ріжуть
О Ч І
Я розкрию свої крила
та як чайка крикну:
"Г о д і"
Віднайду у морі
В Е Н И
Слізьми нарахую
К Р О К И
Божих шляхів
у безодні
Віддячу щасливим
Сонцем.
©Альбіна Діденко
19.07.22.
Обожнюю писати на українській мові.
Обожнюю писати на російській мові.
Обожнюю бути вільною від Осуду.
Обожнюю бути із Богом.
Без дозволу.
Обожнюю цю чудову Істину.
