1 мин
Слушать

Знамено полку

Я завтра іду в Україну,

Яку покинув так давно.

Цілую, ставши на коліна,

Своє полкове знамено.

Дивлюсь на нього я

У нез’ясованій журбі.

Всю кров мою, мої

Воно зібрало у собі.

Мій стяг!

Моя багряна птице,

Усе з тобою ожива.

Вже бачу: хмарою

Шляхів нестямних курява.

Вже бачу: стоїмо по

В траншеях в крижаній воді.

Ані хвороби, ні простуди,

Ні сталь — не брали нас тоді.

Звитягу нашу, наші болі,

Загиблих друзів

Читаю на шовковім

Свого ясного

Прощай, мій стяг, і не тьмарися:

На багрянім твоїм

У дзвоні, в зойках

Моїх поривів кораблі.

Усе, що разом пережито,

В походах вистраждано, — все,

Я знаю, інший

Прапороносець понесе!

Листопад, 1945 р.

0
0
312
Подарок

Олесь Гончар

Оле́сь Гонча́р (укр. Олесь Гончар), полное имя — Александр Терентьевич Гончар (укр. Олександр Терентійович Гончар; 1918—1995) — украинский совет…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Уходил поначалу призыв на войну
Ветер Перемен
Телефонная будка
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.