Київ

На срібнім березі

Слов’янства золота столице,

Світанку мови і добра,

Вікно у світ стооке і столице,

Всі сто століть у скрути і

Під небозвіддям згрозеної

Ти водиш серцем нашим мужні

З вітрилами на щоглі України.

Духовна міро нації Дніпра,

Високий воїне з мозольними руками,

Та смерть стара, неправда та стара,

Що тихомудро жерла нас віками,

Ята,

Оклята, погибла — не гребе!

Ми більш не покручі, не блазні, не лакузи.

І вільний дух, і вільних дум

Сьогодні наш заколосили герб.1965