Наталія Миронюк

Всё, не пишите мне больше ,
Не достойна я ваших всех слов.
Мог бы быть ты со мною подольше,
Всё, не верю я больше в любовь!

Ховаються у неї очі,
Я з нею познайомитися хочу.
І так подобаються теплі ночі,
Я уявляю як її лоскочу.
Твоє волосся пахне як троянда,

Ти кажеш ,що кохаєш,І в жар мене кидаєш.
Та вгору піднімаєш,
Я думаю,про це ти знаєш.
І подих відчуваєш,
Ти від мене це ховаєш.

Всі люди жорстокі і злі,Вони немов троянди в попелі .
Шипи колючі пускають ,
І про доброту забувають .
Завжди на нервах у людей грають,
І що боляче роблять ,навіть не знають.