Слово Григорія Сковороди
Я замовкаю, милосердний творче,в союзі спокою став всевловимим слух,і оглядаю поглядом дозорчим,як гонить долю швидкобіжний дух
А з вежі тіла видно лиш минуле,та небосхил, та ще підступний степ,і намистяний голос осавула,що на кургані круками...
Read more