простір - Популярные cтихи, рассказы и фанфики

І поле перейшов,
переступив зелину,
у рукаві приніс
довірливу хмаринуі видихнув з грудей

В безкровному дзеркалі зір виявляє безглуздя:у посмішці губи зневажливу лінію гнуть,—невже ж є тобою ота заплощинна облуда,що в паузах серця на шкло видиха каламуть
Шкляніє обличчя, вбираючи сонячні скалки,повітряна хвиля поволі морщинить чол...