·
1 min read
Слушать(AI)

незламна

Ти все вважаєш що я незламна,

а за спиною крила – моє безсмертя.

Але куди не йду, то там провалля,

Під ногами не чую тверді.

В тобі шукаю я порятунок,

Моя молитва до тебе лине.

Згорни в обіймах своє творіння,

дитя невинне.

А долоні сльозами повні,

скажи хоч щось на моє відвертя…

Твої очі вугільно-чорні…

Твоя посмішка мов у смерті...

Мое имя − стершийся Иероглиф, мои одежды залатаны ветром. Что несу я в зажатых ладонях − меня не спросят и я не отвечу. © Пикник - Иероглиф
Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2025 Ryfma. All rights reserved 12+