Я не люблю зимові дні Але

Я не люблю зимові дні Але - пейзажнаялирика

Я не люблю зимові дні… Але,

У пам'яті стають сільські простори,

Незмірні відстані степів, як біле море,

І сніжні насипи, немов маленькі гори

Тривожуть серденько моє, мале...


Я не люблю зимові дні... Проте,

У сні моїм зайчата, мов малята,

Кружляють весело біля сільської хати,

Нагадуючи Новорічне свято...

Це дійство в сні моїм завжди святе.


Я зараз не люблю зимові дні...

Тому що цей міський зимовий образ

В душі руйнує істинний прообраз,

Священний, старовинний, як літоптс,

В незайманості зимній і сумній.


Я не люблю зимові дні, тепер...

Бо ж всю красу зім'яли під ногами,

І потовкли колесами й катками,

Згребли лопатами до викопної ями,

Де білосніжний килимок помер.


Зими у місті не буває вже:

Ранковий іній штучно розтопили,

Бурульки всі безжалісно розбили,

Морозяні полотна з вікон змили...

Є грудень, січень, лютий, та і все...


А там, за обрієм, в моїм селі живе

Справжнісінька зима, недоторканна,

Вітрами і морозами кохана.

Величне її вранішнє світання

Знову у спогадах моїх пливе...


Я не люблю зимові дні... Але...

Вы можете поставить посту от 1 до 50 лайков!
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Мы используем cookies, чтобы вам было проще и удобнее пользоваться нашим сервисом. Узнать больше.