Під ларьочком Гнат,
Антон і Омелько з ними.
Дудлять сивий самогон банками скляними.
Мимо них пройшов араб в білому береті,
Що навчається у нас в університеті,
Кібернетику вивча й інші дивципліни
Недарма ж сюди прибув з дальньої країни.
До ларка він підійшов, попросив з
Півчарчини коньяку і заїв лимоном.— От слабак, із чарки п’є, — Гнат Омелька смика.
А той каже: — Що ти хоч… То ж людина дика.
