1 мин
Слушать(AI)“Безсмертя нації — у слові”
Безсмертя нації — у слові,
А слово — Бог земних віків.
Лише нікчемні й
Зрікаються старих батьків.
Не робітництво, не селянство,
Не щирий, праведний народ,
А так собі — тупе міщанство,
Ходячий шлунок, жуйний рот.
Та, незважаючи на втрати,
На лайку й дорікання злі,
Я слово буду гранувати,
Щоб стало долею землі.
Щоб за освяченим порогом,
Де ера займеться нова,
Воно й насправді стало Богом,
Який у серці ожива.1972
Руденко Микола
Стихи Руденко Миколы. (1920—2004) — украинский писатель, поэт и редактор, правозащитник, руководитель и один из основателей Украинской Хельсинкс
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Небо
А небо не змінилося — так Сідає сонце і хмарки пливуть І сто заграв зненацька за Скривавлять дум моїх тернисту путь
Голос моря
Голос моря — звукове явище над поверхнею моря Людина голосу моря не чує Можливо, його чують деякі морські тварини Вставало море стоголово,
Без каяття
Духовна суть — не шаровари модні, Не звичка, що з роками промина Я — той, що був, і той що є сьогодні,
Надія
Як від стовпа і до стовпа, Де дротом птаство володіє, Так доля табірна Проводить серце повз надії