Кілька маленьких враженьпроводив на вокзал сеструбув м’якенький ранокми загострились на вітрічекали потягу години двілінощіале згадувалось в голові.
На Ромодані вогко й слизькопобіг купити газету й квиткинебо замутніло було таке облудне було так близькогайдамаки на платформіз рушницями жупаносвиткив чудернацькій уніформі.
В зустрічнім потязі зустрів давнього знайомоговін має шлях через Азію до гірі заток мною нещодавно кинутихмені хочетьсясісти у вагонв протилежнийбік полинутидо чужих далеких рідних милих берегів.
Але ми стиснули рукиі я в Кибинці.
II. 1917.
Кибинці
