Над морем летіла хмара,
І крапля упала в
О море, простий
Ой крапля, яка ти скора!
Засмаглі твої плечі,
Аж колють — твердії груди!
Кажу я — усе не до
Люблю, та чи знаю, що буде?
Про що ти, краплино, мариш,
Коли пролітаєш над морем?
О море, простий товариш!
Ой серце, яке ти скоре!
IIНе заздри рокам, вони, як ми, проходять мимо, щоб ніколи не
Хлюпнуло море з розгону на мокре каміння,піна осіла на беріг валочком білявим.
Соннеє сонце купалось, не тонучи в морі,десь не вгасали веселого дня переливи.
Поруч лежали з тобою на теплім піскові;з обрію нам випливав корабель біловерхий.
Знаєш?
Згадала, що ми тоді говорили?
День перестроював лютню дзвінкую на вечір.***
