В екстазі чарівнім я голос свій знайдуголос борцяі з прапором своїм у люди з ним підуспівати буду я й кричать поки впадунатхненний без кінця.
І пройде люд по мні шість сотень ніби штукй без головилежати буду там безрухо і без мукне підніму я більш в благаннях лютих рукбо не впадете ви.
І так віки минуть аж поки сонце станеі зникне світтоді струшу я прах усе навкруг розтанея підіймусь тоді бо знову світ настането буде мій привіт.24.
XI. 1913.
Петербург
