Не степами і не горамипростяглася твоя географія —на півкулях мільйонів сердецьі крізь невидимі простори пісень.
Не створила тебе історія,а туга за твоєю красою.
Ти народилася в душах, як поезія,і твоє поняття звучить, як метафора.— Країно зі стогонів і молитов,важливий продуценте смерти,недаром своєю формоюнагадуєш розжоване серце.
