Він шукає себе в рядках,
У лаштунках і чашках кави
Не бував він у всіх дверях
І на всіх не сидів він лавах
Ці цигарки його спасіння
Ну а пиво - його океан
Він би зміг, він би кинув паління
Та навіщо? Це ж його вічний дурман.
Не живе він, всього лиш існує
В ілюзії дивній своїй
ЧуднІ він картини малює
(Згубився у гамі олій)
Він думає, що читає
В чиїхось очах журбу
Він думає ніби знає
Усе про силу, про боротьбу
У тому й біда хлопчини,
Що в 19 літ
Він думає, все з причини
Й дуга розтає, як лід
Існує в своєму світі
Й СВОЇ вирішує справи
Йому треба тільки світла
Його ж затуляють хмари
Юнак, що шукає себе в рядках,
В лаштунках і чашках кави
А може він світло знайде в ліхтарях?
Яке не вбивають хмари...