1 min read
Слушать(AI)Дидактичне
Світ неубутний, новий повсякчасно;у ньому все доцільне, що прекрасне.
Закон один панує всевладущий,єднаючи повітрям усяк сущих,даруючи неспокій, супокійусякому по висоті надій,і душі, наче зерна з шкаралущі,вилущує — тож зберегти зумійсвою, не розміняй намарне:настане день невідання всекарний,щоб ти свої похибки зрозумів.
Живи, дбайливо множачи добро,твоє життя — продовжений урок.
Настане строк на все давать одвіт:чого тебе навчив цей білий світ?***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
3 “Ой обміни мене собою”
1 На півдорозі зупинивсь І озираюсь на прожите:там всі обличчя запеклись і погляди А поруч — літо: при воді танцюють сині
Благодать
Світло на землю ллється без стриму, Божа поймає світ благодать Янгол сідає сонячно-зримий,коники ніжно в травах сюрчать Що нас окремить усіх, розлучає,хто нас за руку заводить сюдив зону лункої щемкої печалі,де самохіть зостаєшся один
Обручі
Ущільнюється час до чорноти на небі, —безвічне проступа у розсипах Я так віддаленів, мій Господи, від тебе,що всотувати треба у себе кожен крок В мені ти був завжди, ніби вода в криниці,щомиті прибував живлющим Та згодом я губив теб...
Невже ж навіки
Схлинання співу калинового,спливання крові в золоте,кричання зручене з тривогою:щось в святі чиниться не Римується вже відчай з вічністю,у горлі крик сучком загвинчено,дороговкази покаліченізагналися у землю виклично І ніби струни, в міз...
