Сон Перуна

Зростає грім Дніпрових струн,

Замурували хмари

Як ніч, нахмурився Перун,

Його обурив сон недобрий,

Таке ввижалося йому:

Чужий, нахабний хтось

І насміхався: “3атамуй,коли ти бог,

Дніпрові

І котить гнів стара душа,

Кремінно витесана з дуба:

У хмарах — темрява й пожар,

У хмарах — рокоти і труби.

Реве та стогне Дніпр у млі,

Земля здригається, як в

І шепчуть злякано в

О, він ніколи їм не

Прага, 1924