1 min read
Слушать(AI)Туман випливав
Обізвалися струни легеньким
Осміхнулися струни потухлими болями.
Ще тріпався звук, але був уже хорий і
Нерви тремтіли нитками голими.
Туман випривав з-за гір
Багровість заходу офонив в пекельну
Никли дерева, мізерно позгиналися постаті
Бурі,
Великій,
Таємній Бурі відчиняйте двері.21.
VI. 1917.
Владивосток
Семенко Михайль
Стихи Семенко Михайля. (31 декабря 1892 — 23 октября 1937) — украинский советский поэт, основоположник и теоретик украинского футуризма. Автор с
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Улиці
Улиці залюднені, трамваї стрійні, З очей таємних шовкові Снуються в душу, де плями мрійні, Де тепло гріють зустрічні думки
Серця штори
Що тобі каже не мапі море Яка самотна у присмерк постать Вирисуються у пітьмі твори Тоді поїдем у гості
Поезійка розчарування
Я розчаровуюсь у своєму смичку І потім — мені бракує трілер Я опізнивсь і конаю в своєму кутку, Я конаю і вже для своїх мрій — вмер
Авіатор
Люблю мідяні звуки Зачуваю Сурми Кларнети
