Перед жнивами

Сорочка прилипає.

Гаряче.

Стовпіє сонце в плесі.

І втомно жнивареві на

Злягає огрядне, важке колосся.

Повільний вітер ледве чутний

Од кузні донесе та й знов затнеться.

По вінця обрію налитий

До вечора стоїть і не схитнеться.

Під шепіт нив, під пісню

Встають по черзі дні напрочуд гарні,

І мужнє сонце в духоті й

Терпляче трудиться в своїй гамарні.

Наповнюючи форми наливні,

Не забуваючи й стебла малого,

Переливає довгі

У бронзу й злото врожаю нового.1947