Що вам сказати, мамо,
Праведнице безталанна?..
Темрява ходить не прямо
В неї душа захланна.
Всюди пекельне рало,
Що вимагає покори,
Навіть шляхи заорало,
Навіть обстригло гори.
Маємо власну домівку
Отже,
Всевишній з
Вже ми навчились
Пасти попід тинами.
Ріки пересушили.
Переробили природу
Тільки б нам душі
Не вкоротили роду!
Темрява ходить не прямо
Є в неї пишне
Горщика ставте, мамо,
Доки в печі не згасло.
