В моїй душі
Уїтмен і Стріндберг.
Русокосою оточила.
Я взнав, що вона любить буйність і вітер
Жить мені взнав, далі несила, несила.
Очі
Знов опромінює сутінь фоном безбарвним.
Завтра.
Не буду я завтра бачить її.
Може так хочу.
Може так треба.
Бо в грудні я бавлюся травнем.
На душу свою я насунув фіранки.
Тиху лампадку свічу у кутку.
Вечора хочу!
А в серці все ранки
Ранки і ранки в моїм затишку.
Куди я подінусь від улиці звуків?
Куди заховаюсь од сурм і сирен?
В кімнаті — газелі, романси, мазурки,
І я, і вона — не оден, не оден!
В душі моїй холод.
Зневага.
Стріндберг.
Усе найсвятіше злилось у канкан.
І зорі, і люди — весь світ в мені вимер,
І я погасаю від танучих ран.8.
XI. 1916.
Владивосток__________________________________Уітмен Уолт (1819—1892) — американський поет.
Стріндберг
А. (1849—1912) — шведський письменник.
