1 min read
Слушать(AI)Жирафи
Полював Свирид Макітра, доки зовсім постарів.
І до того став брехливим, мов на старості здурів.— Що це, — каже, — за охота?
Он колись — ото була!
Раз убив я дві жирафи біля нашого села…— Домоловся, — злиться баба, — зовсім вибився з ума.
Хто ж не знає, що жирафів за сто верст од нас нема?
А Свирид своє торочить:— Де ж тепер побачиш їх?
Через те й нема жирафів, що я вистріляв усіх.
Павло Глазовий
Стихи Павло Глазовия. (30 августа 1922 — 29 октября 2004) — советский и украинский поэт-юморист и сатирик. Автор стихов: Невинна душа, Слонячий
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Зайве питання
Миє жінка у квартирі ввечері підлоги Раптом сунеться Тимоха, ледве тягне ноги Жінка в сльози: — Знов напився Де тинявся досі
Куряча грамота
На мій погляд, це хороші завели порядки, Що на курячих яєчках ставляться печатки: Якого Курочка знесла
Мами не заміниш
І таких, на жаль великий, носить ще земля: Утекла від тата мама, кинула маля Довелось женитись тату в зрілі вже літа — Ну як тобі нова мама
Вередливий гість
Умовля свого сусіда скупий Опанас:— Покуштуйте огірочки, вони гострі в нас Той спідлоба поглядає, дметься і сопе:— Краще буду їсти сало, хоч воно й тупе