Раз до ксьондза
Кривая на
І, бідная, на
Просила підмоги.
А ксьондзові грошей жаль,
Давай її вчити,
Як каліці із
В білім світі
Лучче, — каже, — ти
Бабити, змовляти,
То й на себе, й на
Будеш гроші
Де ж навчитись, пане мій?
Дайте мені
Що учитись?
Ти
Хоч так, для
Пробіг пес через овес
Не шкодило псові,
Най же шкоди не
І тому вівсові».
Пішла баба — і куди!
Як свята, курує;
Пройшло уже кілька літ,
Ба, і ксьондз хорує;
Така ґуля, як кулак,
В горлі йому
Лічать-лічать дохтори,
А все ґуля ціла.
Далі вдався до бабів,
Нічого
От приходить і
Слабого лічити.
Ксьондз, до лиха, вже забув;
Вона не питає,
Каже вийти з хати всім,
Сама
Пробіг пес через овес,
Не шкодило псові,
Най же шкоди не
І тому
Подивився слабий
А, то ти,
Та як враз зареготав
Так і трісла ґуля!
