На руїні

Палац Дудаєва — в руїні!

Радій же, кам’яна Москво,

Будуй палати і святині,

Звеличуй імперське

Своєї темної

І не соромся — в тій

Твойого духу торжество.

Ти розбиваєш не від

Базальт, ґраніт а чи

Осель, де правда й

Живуть, тобі наперекір,

Ти, невблаганна і сувора,

Захланна танкова потвора,

Вогнями дихаючий звір!

Хвались!

Ти знищила півсвіту,

Чи трохи більше, чи — якраз?

Твою сьогоднішню

Відзначив би Петрів указ,

Тож виривайся із-під

Чеченського — до динаміту,

Щоб підірвати весь Кавказ!

Та, як валитись будуть гори,

Ховайсь, бо прийде Прометей,

І Риму третього

Зламає він і в ниці

Заб’є тебе й твоїх дітей.

Тебе заглушать не докори,

А камені з твоїх церков,

Де ти благословляла

І пила з чаш чеченську кров!***