ШУМЛЯТЬ ГАЇ

Шумлять гаї на Україні,

Співає молодість в гаях,

А я лечу до Батьківщини,

Через моря, неначе птах.

Діброви в нас шумлять могутні,

Співають краще солов'ї.

Яка ж ти гарна, Україно,

Немає краще на землі.

Прийду до батьківського дому,

Нап'юся там джерельної води.

І припаду до рідного порогу,

Залишусь в Україні назавжди.

А навкруги все рідне та знайоме,

Душа радіє й серденько щемить.

Бо на чужині - у чужій країні,

На світі не хотілось мені жить.

Цвітуть каштани білим цвітом,

Вийшли батьки із хати на поріг.

Зустріли мене рідні з хлібом,

Батьки мої, я жити там не зміг.

"О, сину рідний мій, ти прехороший,

Я ж так чекала твого вороття.

Хоч і багато є у тебе грошей,

Я ж говорила, що не буде там життя".

Цвітуть каштани в рідній Україні,

Шумлять діброви гарно і гаї.

Душа моя вела мене в дорогу,

До Батьківщини - рідної землі.

Галина Поліщук (Ярмульська)