1 min read
Слушать(AI)Старий король
На тронізі своїх костей,що скриплять,і з власноїрозхитаноїтінівін сидитьу короніз мухна лисійголові,і сльозиз вапната синьоїфарбитечутьпо йогощоках.
Замість берла,він тримаєсвій вказівнийпалець,замість держави,чашкусвого холодногоколіна.
Він одягненийтільки в голістіни,взутийтількив запиленідолівки!
Він пануєтільки над бактеріямиу своїм роті,наводитьляктільки у власнімсерці!
Які страшнідумкивін думає!
Як далековін зайшоввід свого початкуі кохання!
Юрій Тарнавський
Український та американський письменник і лінґвіст, один із засновників Нью-Йоркської Групи аванґардних українських діяспорних письменників та с
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Вісім очей
Вісім очей,я маювісімочей –одні очі,щоб бачитимою шкіру,що жде поворотутвоєїіз пасовиськтуману,другі очі,щоб бачитимої пальці,що шукаютьсвоєї батьківщинив твоїх устах,треті очі,щоб бачитимій віддих,що ждесвоїх контурівна теплих рогахтвоєї шиї,і п’...
Я
Я не поет,бо мої слова грубі,як поліна,і не мистець,бо мадонни німі до мене,як чужі фотографії,і не філософ,бо не можу читатині Канта,ні Декартаале коли нічі коли пече мозок,що мені робити — коли б я вмів ходити на голові,я ходив би
Росія
Країно, що страждаєш на комплекс материнстваі обмотуєш інші нації колючим дротом своєї любови,хіба не знайдеться серед твоїх синівхоч одного, який сказав би: Залиши їх, Країно-велетню, ти живишся безборонними книжками,мов немовлятами в д...
Птах сидить на гілці
Сидить птах нагілці, на дереві,що розгалужується відйого ніг, притискаєкольорову голову доока, великого й прозорого,як вікно, розсуваєпір’я, немов важкіпортьєри, чує, яквід хвилювання б’ється угрудях серце На другім боці лежитьсвіт, поділений...