·
2 мин
Слушать

[ Ти - дитина ]

[ Ти - дитина ] - люди, війна, дитина, думки, пошук


Десятого числа.


Десятого місяця.


Дві тисячі двадцять другого року.


У Полтаві вимкнули світло.


У моєму серці ще горить моє Світло.


Я не боюся померти.


Вибухи.


Розрухи.


Сльози із кров'ю.


Воля не в цьому.


Я не бачу сенсу емоціювати.


Бо той хто друг собі, не хоче смерті всім.


Наклепи. 


Різкі висловлювання.


Зловтіхи.


Повна маячня.


Я не боюся війни вже цієї.


Людської проти людської.


Люди проти людей.


Нелюди зникли безвісти.


Чомусь у чорну ікру.


Згадую своє дитинство.


Воно таке яскраве.


Як те світло у попелі.


Я та Квітка.


Мальва.


Малинова.


Потім це стане моєю картиною.


Вільною.


В одязі.


В роздумах.


В розмові до Бога.


Квітка залишається справжньою окрасою.


І після війни.


Це означає, що вона робить кроки у мені.


Подорожуючи навкруги.


Я не питаю:


"А чому таке життя?"


Бо мені це не потрібно.


Класно.


Дійсно.


Справді.


Я щаслива зараз у цьому моменті.


Дитинство - гарна річ.


Його просто треба віднайти.


У собі.


Не вважати що ти така собі леді, із дуже травмованою душею.


Чи деякий хлопець із зарядженою рушницею та непохитною гіркістю.


Ти - дитина.


Віднайди її у собі.


Через попіл Війни.


©Альбіна Діденко

10.10.22


Картина - Томаш Ален Копера



0
0
Подарок

Альбина

Читатель! Мне приятно что ты меня читаешь, находишь что-то полезное и интересное для себя))), но я хочу дарить тебе и зрительный контакт! Перех…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.