Бабусині іменини

Минулими роками, на бабусині іменини,

Було в цій хаті без ліку гостей.

Як колись ждали,як прибирались до сеї днини,

І скільки подавалось печених індиківі гусей.

В тіні абажура — скільки померлих тінів

Родичів, знайомих, нарочито званих.

Повна хата розмов і гомонуу теплім тремтінні,

Тепер — свідки останні —старі дідівські дивани.

Образи, вигуки,милі старосвітські інтимності.

Тихо, тихо, мов в усі.

Боже, всьому минулому —подай твої святі милості!

Сьогодні — іменини моєї бабусі.***