Зайшов козак до
Здоров, орендарю!
А налий-но мені,—
Горілачі
Налив Мошко одну чару,
Козак вихиляє.
Вихиляє, не ковтає,
Іще підставляє.
Налив другу, козак хилить,
Разом дві
Та й жидові коло
Трояка кидає.
Підійняв жид,
Гирсти, як то буде?!
В мене кожну по три
Пили добрі
Мовчи, жиде бородатий,
Тебе не питають.
У нас,— каже,—
Свою міру мають.
Не першина нашим пити,
Пили ми немало,
А у губу за три
Більше не влізало!..»
