Козацька міра

Зайшов козак до

Здоров, орендарю!

А налий-но мені,—

Горілачі

Налив Мошко одну чару,

Козак вихиляє.

Вихиляє, не ковтає,

Іще підставляє.

Налив другу, козак хилить,

Разом дві

Та й жидові коло

Трояка кидає.

Підійняв жид,

Гирсти, як то буде?!

В мене кожну по три

Пили добрі

Мовчи, жиде бородатий,

Тебе не питають.

У нас,— каже,—

Свою міру мають.

Не першина нашим пити,

Пили ми немало,

А у губу за три

Більше не влізало!..»