Ось знову божевілля. І розмови
та балачки. Година, навіть три!
І я не відпускаю тебе знову.
Тебе благаю, прошу, лиш не йди!
Мені як брат ти, кращий друг, товарищ
та іноді для мене це омана.
Тобі довірю потаємніше, найкраще,
мій друже, вірний, добрий самий!
Роки минають тягнучи на дно,
а ми з тобою тільки в Інтернеті.
А нас колись покажуть у кіно,
а , може, надрукують у газеті.
Не бійся, вилікуюсь я ,
І буду, як раніше, мила і здорова.
Та не минуло жодного ще дня,
Про тебе щоби не казала я ні слова.