“З дерев опадає убрання”
З дерев опадає убрання,і вітер у сурму гука
Покірна краса умирання,чому ти мені так близька
І осінь, і дим над
О земле, подібна пісням,чому я всім серцем з тобою,немов умираю я сам
Read more
З дерев опадає убрання,і вітер у сурму гука
Покірна краса умирання,чому ти мені так близька
І осінь, і дим над
О земле, подібна пісням,чому я всім серцем з тобою,немов умираю я сам
зелені сховища письмензелена зваба пам’ятізелені обширивідсутностизелені риби смеркусічень-червень 1997
Вновь изумруд дерев
И неба аквамарин
Снова на обогрев
Липкие липы нелепо лепечут о солнце сонеты.
Сонм сонных сосен осинам шлет тихо приветы.
На отмели ели елейно лелеют росу золотистую.
Ветками грабы грибам загребают прохладу тенистую.