Обійми вуст

Лютий вітер пне у спину

І крижинками дощі.

Чом ти, милий, щохвилини,

Палиш вогнище в душі?

У твоїх очах безодня.

В неї падаю без крил.

Хай, засніжено-холодна

Мрія набирає сил.

Смак солодкого початку -

Це обійми вуст твоїх.

Ти - шукав собі коханку,

Незважаючи на гріх.

Жадно пью твоє кохання.

Ніч стікає по стіні.

Наче в перше і востаннє,

Ти - розчинишся в мені.